Псалом 31 (32) (переклад Івана Огієнка)1 Давидів. Пісня навча́льна. Блаже́нний, кому подаро́ваний зло́чин, кому гріх закрито,
2 блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!
3 Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,
4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху!Се́ла.
5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“ і провину мого гріха Ти простив. Се́ла.
6 Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!
7 Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! Се́ла.
8 „Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!
9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба прибо́ркати оздо́бою їхньою — вуди́лом і вузде́чкою, як до тебе вони не зближа́ються“.
10 Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!
11 Веселі́тесь у Го́споді, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросе́рді!
|