Псалом 55 (56) (переклад Івана Огієнка)1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті.
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
|