Псалом 122 (123) (переклад Івана Огієнка)1 Пісня проча́н. Свої о́чі я зво́джу до Тебе, що на небеса́х пробува́єш!
2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!
3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!
4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!
|