1
Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
2
Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
3
Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
4
Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
5
Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,
6
вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
7
бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
8
Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
9
Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
10
Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
11
Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
12
Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
13
Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
14
але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст.
15
Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.