Книга приповістей Соломонових Розділ 22 (переклад Івана Огієнка)1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
|