|
Слухати Приповісті Соломона розділ 14 без музики. Переклад Івана Огієнка Переклад Івана Огієнка. Книга приповістей Соломона 14 розділ без музики слухати онлайн Переклад Івана Огієнка. Книга приповістей Соломона 14 розділ з музикою слухати онлайн Переклад Івана Огієнка 1962 р. Слухати Книгу приповістей Соломона розділ 14 без музичного супроводу
Слухати Книгу Приповістей Соломона розділ 14 без музики переклад Івана Огієнка
Українська Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Книгу приповістей Соломона 14 розділ без музики. Переклад Огієнка
Книга приповістей Соломона Розділ 14 (переклад Івана Огієнка)1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
|