¹ І поприхо́дили го́лови ба́тьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йо́сипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князя́ми, го́ловами ба́тьківських домів Ізраїлевих синів,

² і сказали: „Господь наказав моєму панові дати жеребком цей край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього нака́за дати спа́док нашого брата Целофхада його до́чкам.

³ І якщо вони будуть за жінок кому́ з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спа́дщина зо спа́дку наших батьків, і буде до́дане над спа́док тому пле́мені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка́ нашого спа́дку буде відняте.

⁴ А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спа́дщина до́дана до спа́дку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спа́дку племени наших батьків“.

⁵ І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім нака́зом, говорячи: „Слушно говорить пле́м'я Йо́сипових синів.

⁶ Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочо́к, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подо́бається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жіно́к.

⁷ І не буде перехо́дити спа́дщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спа́дщини племени своїх батьків.

⁸ А кожна дочка́, що пося́де спа́дщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одно́му з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спа́дком батьків своїх.

⁹ І не буде перехо́дити спа́док від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спа́дку свого“.

¹⁰ Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові до́чки.

¹¹ І стали Целофхадові до́чки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жіно́к для синів дядьків своїх.

¹² Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йо́сипового, стали вони за жіно́к, а їхня спа́дщина залиши́лася за пле́менем роду їхнього батька.

¹³ Оце за́повіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степа́х над приєрихо́нським Йорда́ном.