Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн переклад І. Огієнка
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Припов Еккл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Овд Йона Мих Наум Ав Соф Ог Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Об



2 книга Самуїлова 22 (переклад Івана Огієнка)

1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“