Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн переклад І. Огієнка
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Припов Еккл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Овд Йона Мих Наум Ав Соф Ог Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Об

Переклад Івана Огієнка, Перше послання святого апостола Павла до Коринтян з музикою - розділ 11 «Віра від слухання»



1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.